Говорімо грамотно: 30 фраз, які ми часто вживаємо з помилками

Поділитися

Коли ви вже знайшли українськомовне середовище й перелаштували гаджети на мову, саме час стежити за певними граматичними нюансами, які значно поліпшать ваш рівень.

«Рахуйте тільки компліменти»

✘ я рахую

✔ я вважаю


«В українській усе на Х!» Зухвало, але запам’ятовується

✘ по газонАМ, квартирАМ

✔ по газонАХ, квартирАХ


«У десятках перша частина не змінюється».

✘ (немає) шестИдесяти, (прийти з) восьмИдесятьма

✔ (немає) шістдесяти, (прийти з) вісімдесятьма


«Протягом року не стійте на протязі»

✘ на протязі

✔ протягом

Коли протягом дня сидиш на протязі, можна й захворіти!


«Правильно керуйте дієсловами»

✘ навчатися (чому?) мовІ, співАМ

✔ навчатися (чого?) мовИ, співІВ


«САМИЙ уже давно не «самий», а «най»!»

✘ самий дорогий

✔ найдорожчий


«Не виЙмайте виключення!»

✘ виключення, виЙняток

✔ (лише) виняток


«Година – жінка, тому «котра?»

✘ вісім, десять годин

✔ восьма, десята година


«Відповідно до, згідно з – «папужки-нерозлучники».

✘ згідно закону / відповідно закону

✔ згідно ІЗ законом / відповідно ДО закону

Я ж зробив усе згідно з інструкцією! Добре, що відповідно до контракту я можу повернути товар продавцю…


«Підходять ноги, а не сукні!»

✘ сукня підходить

✔ сукня пасує / личить


«В українській не бажають, а хочуть».

✘ бажаючий / практикуючий

✔ охочий / практик


«Берімо, але не приймаймо нічого!»

✘ приймати участь

✔ брати участь


«Ставмо частіше прогалини!»

✘ нажаль / будь-ласка

✔ на жаль / будь ласка

На жаль, пишуть ці два слова разом.


«Нумо до словотворчості!»

✘ замість звичного вуху «Добраніч», можна використовувати неологізми

✔ «Мирноніч» / «Тихоніч»

Особливо пропоную звернути увагу на чудову книгу, яка допоможе позбутися помилок — «Помилкаріум. Моя українська правильна та вишукана». Ось ще 16 прикладів, які допоможуть поліпшити власні мовні навички, не напружуючись.

«Не тягнемо за собою в нове життя старі звички»

Повлечь за собой – спричинити (що?)

Призвести до (чого?)

Викликати (що?)

А от тягнути за собою краще собачку на повідку.


«Відношення – це завжди про взаємозв’язки»

✘ Як ти відносишся / моє відношення

✔ Як ти ставишся / моє ставлення


«Простота завжди вигідніша»

✘ Носити тимчасовий характер

✔ Мати тимчасовий характер / тимчасові заходи


«1+1» в мові не працює, бо виходить «третій зайвий»

✘ В перший раз, в третій раз, в сотий раз. Він здобув перемогу в перший раз

✔ Уперше, втретє, усоте / Він здобув перемогу вперше


«Перекладаймо синоніми з російської»

✘ Накінець-то, в кінці кінців

✔ Нарешті, врешті, зрештою, врешті-решт, кінець кінцем, нарешті


«Половинки пишемо окремо»

✘ Пів’яблука, пів-Європи, півдня

✔ Пів яблука, пів острова, пів Європи

Головне – не плутати ці слова з іменниками: півкуля, півострів, піваркуш


«З дефісом чи без?»

✘ Веб-сторінка, веб-дизайнерка, веб-портла

✔ Вебсторінка, вебдизайнер, вебпортал

Це правила нового правопису, тож варто просто запам’ятати


«В угоди – тільки сторона»

✘ Важливий бік угоди, судовий бік справи, політичний бік інтересів

✔ Важлива сторона угоди, судова сторона справи, політична сторона інтересів


«Літні канікули, але не літній вік»

✘ Людина літнього віку

✔ Людина похилого віку, літня людина, людина поважного віку

Літня людина – та, яка в літах, але не людина літнього віку. Виходить тавтологія, адже вік – це кількість літ, років. Тож краще казати: людина похилого або поважного віку.


«Куди Х не просять»

✘ Двохкімнатна квартира, трьохразове харчування, чотирьохразовий чемпіон

✔ Двокімнатна квартира, триразове харчування, чотириразовий чемпіон

Але «х» ми вживаємо в порядкових числівниках: двохтисячні роки. Також «х» пишемо перед голосними – «трьохактний».


«Слова військового стану»

✘ Воєнкомат, воєнний

✔ Військкомат, військовик/армієць, військовий, боєць, воїн, вояк

Але: воєнний стан


«Прощаємось із «далеко не…»

✘ Далеко не перший випадок, далеко не розумний, далеко не останній

✔ Зовсім (геть) не перший випадок, аж ніяк не розумний, геть не останній

«Далеко не» – яскравий приклад росіянізму, який в’ївся бур’яном у нашу мову. Викорінюймо й використовуймо питомі українські словосполучення.


«Обгортати чи обертати?»

✘ Обертати увагою, обертати тісто плівкою

✔ Обгортати увагою, обгортати тісто плівкою

У дієслова «обертати» – значень чимало, але воно не стосується процесу замотування, обгортання чогось у щось, як ось тіста в плівку, як ви можете це часто надибати в рецептах.


«Запитання чи питання»

✘ Ставити питання, це запитання досліджували вчені

✔ Ставити запитання, це питання досліджували вчені

Коли ми питаємо про щось, то ставимо запитання. А коли обговорюємо, то питання.


«Що приносять, а що наносять?»

✘ Ракети принесли (нанесли) шкоду

✔ Ракети завдали шкоди

З першого погляду, конструкція «принести шкоду» може не різати вам око. Проте мовна традиція віддає перевагу усталеному поєднанню дієслова з іменником.


«Коли вживати «строк», а коли «термін»

✘ Строк придатності, кредит терміном на 2 роки

✔ Термін придатності, кредит строком на 2 роки

Строк вимірюється годинами, днями, тижнями, місяцями, роками. А отже, кредит строком на 5 років. А термін пов’язаний із чіткою датою – а отже, термін дії картки – до 31.10.2022 року.

Джерело