Років у п’ять подружка Терезка відкрила мені головну таємницю дорослого життя – як люди одружуються.
Ділюсь, може, хто не знав.
Над кожною людиною ширяє ангел.
Якщо Сашин і Машин ангели дружать, то хоч живи Сашко з Машею на різних планетах, нікуди їм не подітися, зумовлено.
А якщо ангелів один від одного верне, то закохайся, не закохайся – нічого не світить.
Вірю.
Нещодавно, перебуваючи в мемуарному настрої, ворушила минуле.
Ось згадувалося.
Наприклад, Ольга Іванівна.
Бабуся-сусідка забула на дачі телефон, страшно засмутилася, тиск стрибнув угору, але річ дорога, не дай боже вкрадуть, вирішила повернутися за пропажею, добре, виходячи з під’їзду, натрапила на Ольгу Іванівну.
Ольга Іванівна зрозуміла – якщо бабусю не зупинити, до вечора доведеться мати справу з похоронною агенцією, як могла заспокоїла і запропонувала, давайте я з’їжджу, тільки дорогу розкажіть.
Пару разів заблукавши, дісталася.
Бабусин телефон знайшовся, Ольга Іванівна побродила по ділянці, зірвала твердокам’яну грушу – кислятина, вилиці звело, а потім глянула на сусідню ділянку і мало не захлинулась слиною.
Там стояла шикарна яблуня.
З такими яблуками на ній, що кожен би заздрив.
Буває, раптом чогось так сильно захочеться, що здається, помреш, якщо зараз не отримаєш.
Оля покричала, є хто вдома?, ніхто не обізвався, і машини поряд не було.
І тоді Ольга Іванівна, керівник проекту, провідний фахівець і шановна людина з бездоганною репутацією, переступила низький паркан.
Пострибала безрезультатно, згадала дитинство золоте і полізла на яблуню.
Ну що сказати про смак – приблизно такі яблука росли в райському саду.
Оля захрумкала одне, потяглася за іншим, і тут знизу сказали:
– Ну гаразд діти, але доросла жінка! і не соромно вам?
Жінка з жахом глянула вниз, побачила сердитого чоловіка, звідки тільки взявся, почервоніла і промимрила:
– Я вам зараз все поясню!
– Постарайтеся пояснити, – сказав чолов’яга, – до речі, малина – теж ваших рук справа? Хоч би для пристойності ягідку залишили!
Ольга Іванівна обурилася:
– Яка ще малина? Вирішили всіх собак на мене спустити?
Переступила незграбно на товстій гілці, гілка тріснула і разом з Ольгою впала.
У чоловіка Олі друзі запитали, як це він, переконаний холостяк, попався на гачок.
– Що мені робити? -говорив чоловік Іванівної, – вона впала до моїх ніг!
Наївний.
Насправді це два ангели, почувши тріск, шум і непристойне слово, що вирвалося в Олі разом з відчайдушним криком, переглянулися, посміхнулися і потиснули друг другу безтільні руки.
Автор: Наталі Вільниста
худ. Юрій Мацик