Спочатку композитор Шопен любив красуню Констанцію – прекрасну та музично обдаровану дівчину. Він любив її романтичним коханням. Констанція подарувала Шопену обручку, і він благоговійно торкався обручки губами… Але одружитися з Констанцією композитор не зміг. Він змушений був виїхати у справах, а дівчина вийшла заміж. Що ж, не судилося…
А потім Шопен зустрів красуню Марію; вона теж була обдарованою та дуже витонченою. Ідеал жіночої краси. Шопен закохався і присвятив дівчині чудові твори. Але теж нічого не вийшло, весілля не відбулося. Шопен дуже засмутився, що Марія комусь запропонувала присісти, а Шопену не запропонувала. Тобто, запропонувала, але трохи пізніше, ніж було б слід. Серце музиканта було розбите. І на згадку про прекрасну Марію в нього залишилася засушена троянда в конверті, якою він благоговійно торкався губами. Дістане з конверта, торкнеться губами і ще прочитає жалісний напис на конверті… Дуже піднесене нещасливе кохання.
А потім у знайомих Шопен зустрів дивну розв’язну жінку в безглуздому чоловічому костюмі – справа була у дев’ятнадцятому столітті. У чоловічому костюмі та в чоловічому капелюсі така груба дама. А в зубах у дами диміла сигара! І жінка поводилася неналежним чином. Дуже груба та розв’язна. Шопен навіть запитав у господарів: «хто ця огидна особа?».
Йому відповіли, що це дивна письменниця із чоловічим ім’ям Жорж Санд.
І що б ви думали? Витончений композитор так полюбив цю Жорж Санд із сигарою в зубах та в чоловічому сюртуку, що наплював на всі закони того часу. І на свою особисту витонченість. Він оселився в будинку письменниці і вдав, що просто в гості прийшов, хоча всі добре знали, що він живе з Жорж Санд. А потім, сухотний і слабкий, поїхав із нею на Майорку. І там десять років жив із коханою жінкою і терпів її ревнивого сина та доньку-інтриганку. Взагалі все терпів, навіть образливий роман, який про нього написала Жорж Санд.
Ось вам і історія про кохання. Одних красунь кидають, їдучи у справах. Справи є справи! Інших красунь залишають через те, що вони невчасно запропонували присісти. Порушили етикет, подумати лише! А в грубу жінку з сигарою в зубах і в потворному костюмі раптом чіпляються так, що готові з нею плисти хоч на край світу. Хоч на Майорку, хоч до Антарктиди. Разом із токсичними дітьми цієї жінки.
Тому що це і є кохання. І кохану людину розглянеш у будь-якому вигляді, в будь-якому суспільстві. І зовсім неважливо, чи запропонує вона присісти і чи має музичний слух. І чому вона насунула дивного капелюха – теж неважливо. Не в капелюсі справа. Справа у впізнанні своєї людини.
А минулі захоплення – засохла троянда в конверті. Про яку одразу забувають…
Ганна Кір’янова.
Трішки про Жорж Санд: У ті часи жінкам було заборонено займатися письменницькою працею, щоб уникнути цієї дискримінації, вона взяла псевдонім з чоловічим ім’ям і мала величезний успіх, що читається і шанується і зараз. Напрочуд талановита особистість і саме своїм неповторним характером, оригінальністю привертала до себе увагу, її любили чоловіки, здебільшого, набагато молодші і вона була красива тією особливою зовнішністю, що відрізняється неординарністю, яка властива лише високоінтелектульним людям…